Архив рубрики: Український синтакс

Прийменники — 5

ПРИКЛАДИ.
1. «За» замість і в розумінні «через що», «з причини чого», «в наслідок чого» тощо.
За лихими ворогами дівчини не маю Чуб. V. 172. – Так мене мамко, хлопці дуже люблять, що за кулаками світа не бачу Чуб. І. в. І. 246. – За тим проклятим земством, ні поговориш ніколи, ніколи Мирн. ХРВ. ст. 426. – Нічого в хазяйстві не вдержиш за ними Мирн. ХРВ. ст. 286. – За тим натовпом та трусою я не урвала й годинки з людьми попрощатись МВ. Інст. 186. – Ой за тучами, ой за хмарами, де сонечко не сходе, – ой за вражими та ворогами Мій милий да не ходить Гнід. в. ІІ. ч. І. 204. – Ти в сій речі нічого не тямиш за старощами Кул. VІ. Г. 357. – Не проїхати йому за Ляхами у козацький табор ib. 277. – Далі бачать, що нема життя за розбишаками ib. 213. – Вбачаємо з сього, що не одним козакам та хліборобам було тісно за панами на Вкраїні ib. 198. – Куси не перестаючи тяжко журилися і так змарніли за журбою, що Молявка насилу міг пізнати К. Черн. 124. – Щось неначе й говорить, та за солов’ями не можна розібрати Кул. ЧР. 74. – За вашим шептом та мого крику не чутно Ном. 12885. – Бідували вони на світі більше за ліньками Чуб. ІІ. 542. – Бодай тебе, попаденько, чорт узяв, за тобою тільки рясу я порвав Чуб. V. 1026.
Пор. у старій українській: Дале й не йшли за великою зимою Літ. Сам.. 147. Тимч.
Увага. Пор. відповідно до звичайних «у справі» (польське?) та «по справі» (рос.) – за ділом, за справою тощо. – У двір душа жива не навідається, – хіба за ділом, – та так боязко оглядується МВ. Інст. 200. – А в Батурин його викликав… за військовими справами К. Черн. І. – Гості Череваневі пили, їли, бенкетували в Хмарищі, або пробували у Київі за військовими речами Кул. ЧР. 84.
2. «За» замість і в розумінні прийм. при, під тощо. Прийм. за з цим значенням народня українська мова знає широко.

Прийменники — 6

ПРИКЛАДИ.
Ей, каже, Ганно, не здержать нам голів своїх за твоїм братом Рудч. ЮРС. в. І. 135. – А проте за князьками і їх оружним людом більший знайшла собі захист Кул. VІ. Г. 20. – Не було в них за намісницькими старостами повного самосуду ib. 183. – Держав Олег Новгород і інші верхові землі за своєю сторожею і брав з них на свої залоги оружні не малу данину ib. 14. – І держи за доглядом, аж поки зять твій з походу вернеться К. Черн. 22. – Ходячи за його приводом по чужих землях Кул. VІ. Г. 17.
Увага 1. Розрізняємо такі типи цих конструкцій з прийм. за:
1)За того вчителя було добре (темпор. – коли був той учитель),
2)добре було за тим учителем,
3)спокою не було за тим учителем (через того вчителя та ін. відт.).
Увага 2. Не знає нар. мова прийменика за з віддієслівними іменниками на ння, ття: «За неманням часу» ( = не маючи часу, не мавши часу), або в таких висловах, як от: «за відсутністю» ( = рос. «за отсутствием»), «за браком часу» (рос. «за недостатком времени») та ін., – вживаючи там прийм. через або інших відповідних конструкцій.

12. Найголовніші функції (значення) прийменника «проти», «напроти», «супроти»; коли та як його вживають.
Вживаючи цього прийменника з родовим із звичайним значенням (проти чого щось знаходиться, проти чого щось робиться тощо), нар. українська мова знає його також надзвичайно широко з багатьма іншими значеннями.
Вона знає його переважно з таким значенням ):
1) Прийменник проти має значення «назустріч» (рос. «навстречу»).

ПРИКЛАДИ.
Против синів отець, матір виходили Думи. УАН. 82. – Вона іде, іде – дід против єї Гнід. в. ІV. 9. – Сестра проти брата насупроти вийшла Гнід. в. ІІ. ч. І. 6. – І, може, його за верстов дві угляділа жінка і зрадувалась йому дуже, і вибігла насупроти його з дітьми Рудч.ЮРС. в. І. 116. – Вийди, матінко, проти нас, Розпитай людей і всіх нас Демч. Ув. 71.
2) Прийменник проти має значення «як рівняти», «порівнюючи» (рос. «по сравнению»). Проти з цим відтінком особливо характеристичне для української мови.

Прийменники — 7

ПРИКЛАДИ.
Я, каже, слюсар такий, що проти мене ніхто не виллє лучче ЕМ. Гр. 2. 2. – Він як випив, то вже не знайти проти нього сильнішого Рудч. ЮРС. в. І. 105. – Тільки сільський війт против городського меншу повагу мав Кул. VI. Г. 296. – Обіцявши, що платитиме йому данину 120 тисяч червінців – удвоє проти Івоні ib. 79. – Де тобі, кажуть, против здорового зробити Кв. Перек. 158. – Проти нас трьох нема в світі дужчого ЕМ. Гр. т. І. 189. Тимч. – Тисяча літ, як дня довгота супроти вічного живота Чуб. ІІІ. 19.
3) Прийменник проти має значення «до», «щодо» тощо (хибне «відносно», «по відношенню» рос. «относительно», «по отношению»).
Він може залежати від дієслова, іменника, прикметника, прислівника .

ПРИКЛАДИ.
Хоч же в… них… менш було пихи проти слуг ( = рос. «по отношению к слугам»), ніж у… Кул. VІ. Г. 95. – Та був собі красивий, моторний, против усякого звичайний ib. 155. – Звичайний був проти Насті Мар. І. 38. – Звичайна проти усякого Щ. л. П. 12. – Піду і за мужика, аби б чесний та добрий був проти тебе С. Ок.11 . – Ставиться, як окунь проти води в. 206. Mikl. V. S. 561.
4) Пор. у знач. рос. под (какойлибо день), пред (днем, событием), накануне; к, на.

Прийменники — 8

ПРИКЛАДИ.
Збирався з паном прічки проти темненької нічки І. 71. Mikl. V. S. – Проти п’ятниці мені приснилась скриня, повна добра Мил. 9. Гр. Сл. – Замість: В ніч на 16 жовтня було чути кілька ударів «Вісті ВУЦВК», № 239 (2129), 19. І. 1927. ст. 1 – проти 16 жовтня.
Як хоче хто навчитись грать, то йде проти жилавого понеділка у льох і давай там грать, а… й розбігаються ЕМ. Гр. 2. 60. – Що се за сон… проти чого Г. Барв. 272. Гр. Сл. – Проти ночі (рос. «к ночі», «на ночь»). – Куди ви проти ночі… Та переночували б Св. Л. 123. Гр. Сл. – Не розкажу проти ночі, а то ще присниться Шевч. 146. Гр. Сл.
5) Прийменник проти, напроти має значення «у відповідь, відповідаючи» ( = рос. «в ответ», «на это»).

Прийменники — 9

ПРИКЛАДИ.
Стар.: Што єсте отписали нам напроти нашого листу… act. I. 249. Mikl. V. S. 561. – Вій йому добре проти цього написав (відповідь тощо – С. С.). – Не знаю, що вам проти цього сказати С. С. – Рудч. Ск. ІІ. 154.
Пор. іще: Проти чого це снилось мені? ( = рос.: «к чему»?) С. С. – Не треба працювати проти сили ( = над, понад силу) С. С.
Прийменника проти з усіма цими значеннями дуже широко знає жива народня мова, знає його широко мова старших клясиків, ба й стара українська мова.
Стилістична вага (багатство відтінків) прийменника проти велика.
13. Складені прийменники та їхня стилістична вага.
Велика особливість народньої української мови – це складені прийменники. Воназнає їх надзвичайно широко. Складені прийменники в найрізноманітніших комбінаціях віддають найтонші відтінки й нюанси думки, та ще й з великою економією вислову (і думки), складаючи докупи просторові відтінки кожного окремого прийменника. У новому складеному прийменнику здебільшого переважає друга його частина.
Відмінок залежить від першої. Знають і широко використовують цюю особливість також мови англійська та французька ).