Мовленнєвий етикет у сперечанні — 5

13. Бути щирим у розмові – словесна арґументація не має містити в собі “задніх думок”, прихованих цілей, “гри на публіку”.

14. Не боятися виправляти свої помилки, вносити корективи в свої міркування й докази. 15.3 повагою ставитися до партнера: не насміхатися з його вад і помилок, не ображати, не дратувати оцінними висловлюваннями на зразок: Ви не компетентні в цих питаннях; Що Ви про це знаєте!; Не Вам про це говорити!; У Вас дитяча арґументація.

15. Перебивають співрозмовника не лише, аби щось з’ясувати, уточнити, повернути до теми, а й щоб він утратив концентрацію, збився з головного і застряг у поясненні другорядних деталей, роздратувався, не встиг укластися у визначений регламентом час тощо. Якщо Вас некоректно перебили і Ви знаєте, що відповісти, то треба це зробити спокійно, коротко, але достатньо вичерпно. Коли ж на провокаційне запитання відповідь Вам невідома, то, щоб виграти час і вийти із становища без великих утрат, можна “здивуватися” (Невже Вам це незрозуміло?), “обуритися” (Як можна таке питати?). перейти в контрнаступ (Ви могли б докладніше сказати, що саме і чому Вам це незрозуміла?), вдатися до тактики затримування (Дайте мені закінчити! Я ще повернусь до Вашого запитання). У будьякому разі тут не зашкодить жарт, дотеп (Бачу, Ви дотримуєтеся тактики “мовчи, коли я перебиваю!”).

16. Поміняти тему або й припинити розмову зовсім, якщо, використавши всі арґументи і факти, Ви не змогли переконати співрозмовника(ів) через його свідому впертість та непоступливість і/або некомпетентність.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *