Мовленнєвий етикет у сперечанні — 7

б) Арґумент до незнання (лат. argumentum ad ignorantiam): мовець оперує правдивими, правдоподібними або й хибними арґументами, сподіваючись на необізнаність співрозмовника, щоб переконати його в чомусь, збити з пантелику, виявити його “непоінформованість”.

в) Арґумент до особи (лат. argumentum ad personam) – це випад не проти тверджень опонента, а проти нього самого, аби виставити його в негативному світлі і тим самим заперечити його твердження, підірвати довіру до сказаного ним, відкинути з цеп тру уваги. Наприклад, ще порівняно недавно, в догорбачовський період, коли хтось говорив про засміченість української мови русизмами, йому зауважували: Так твердять українські буржуазні націоналісти. Ви не з їх числа? Арґументом до особи виводять супротивника з рівноваги. Замість того, щоб переконувати в слушності своєї позиції. правильності поглядів тощо, він мусить або доводити, що він “не верблюд”, або платити опонентові тією самою монетою, тобто говорити про його персону.

г) Арґумент до особи може мати протилежний щойно розглянутому зміст: опонент оцінюється у найвищому регістрі, вказуються його позитивні якості й переваги (звичайно, перебільшені або й цілком позірні, уявні), аби його роззброїти, зробити поступливішим. згідливим. Вислови З Вашою ерудицією; Ви як неперевершений фахівець у цій галузі; Ви людина, відома не лише в Україні, але й далеко за її межами, та под. самі собою не є етикетними чи антиетикетними. Вони звучать доречно (якщо на це є хоч якісь підстави) на ювілейному вечорі, проводах на пенсію тощо. Але в сперечанні такі вирази здебільшого використовуються як засіб завуальованої іронії або ж як арґумент до марнославства. Римляни називали такий засіб сперечання argumentum ad vanitatern, що в буквальному перекладі означає “арґумент до порожнечі”.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *