Мовленнєвий етикет у сперечанні — 8

г) Арґумент до авторитету – звернення за підтримкою власних поглядів, тверджень, версій до слів й імен тих, з ким через різні причини не посміє сперечатися супротивник: партії, керівництва, народної мудрості, священних текстів тощо. Особливо популярний такий спосіб отримання перемог у сперечанні в суспільствах із тоталітарним режимом правління. Як писав один радянський автор, “докази начальства діють незрівнянно сильніше за цицеронівське красномовство”.

Арґументом до авторитету треба вміти користуватися, знати, як подавати його. Наприкінці 60их років на вченій раді одного з провінційних педінститутів відбувався “диспут” між двома доцентами – “інтернаціоналістом” та “націоналістом”. Останній, рятуючись від безпідставних звинувачень, рясно цитував праці В.І.Лєніна. Його опонент на це сказав: “Оце, бачите, К. приніс Леніна під пахвою. А я Леніна в серці ношу!” Переконана таким арґументом рада інституту проголосувала за звільнення бідного “націоналіста” (між іншим, викладача кафедри російської мови) з роботи за “погляди, що межують з українським буржуазним націоналізмом”.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *