Мовленнєвий етикет у сперечанні — 9

д) В історії еристики відомий також argumentum ad baculinum – букв. “арґумент до кия”. Визначний схоласт Дунс Скотт, наприклад, щиро вважав, що тих, які заперечують, що людина має вільну волю, треба бити й бити, поки цього не визнають. Упродовж багатьох століть силу цього арґументу відчували на собі не тільки дорослі, а й діти, яким траплялося відбувати науку. Пригадаймо для прикладу персонажів Франкового “Отцягумориста”. У наші демократичні часи такий арґумент у сперечанні, як фізичне і всіляке інше насильство, теж застосовується. Песимісти навіть сформулювали закономірність: арґумент сильнішого завжди переконливіший. Єдина втіха, що все це відбувається за межами ситуацій, де в пошані етикетне мовлення.

е) Інсинуація (лат. insinuatio – “закрадливість”) – це повідомлення неправдивих, наклепницьких вигадок про опонента. Інсинуації можуть стосуватися мотивації тверджень супротивника (Ви так говорите, бо хочете зробити кар’єру (через партійну дисципліну; із заздрощів; бо боїтеся начальства)); змісту тверджень, зокрема спотворювати сказане опонентом або приписувати йому те, що він не говорив; позиції, займаної опонентом (Ви ще двадцять років тому говорили, що…), хоча людина змінила свою позицію або цей інцидент був випадковий; характеристик опонента як людини (Ви завжди поєднуєте напівправду з напівбрехнею; Ви ніколи не мали власної думки; У тебе комплекс неповноцінності).

є) Застосовуються й інші неетикетні засоби подолання супротивника у сперечанні: його повідомляють перед початком дискусії про якусь неприємну – справжню або, частіше, вигадану новину; говорять швидко, складними синтаксичними побудовами з хитромудрими стилістичними фігурами, іншомовними словами, вузькоспеціальними термінами, абревіатурами; спрямовують розмову на другорядні деталі; наводять неіснуючі висловлювання визначних людей, аби забити опонентові баки чи “впіймати” його на незнанні; грають на людських слабкощах, побоюванні виглядати “несучасним”, “некультурним”, “недемократичним”. “непатріотичним”; “навішують”, “пришивають” стереотипні ярлики: фашист, комуняка, кагебіст, мафіозі, демагог – і все це з метою оголосити себе переможцем.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *