Низка порад та рекомендацій — 2

2. Керувати своїми почуттями. Бажання говорити у багатьох людей сильніше за їхню волю. Аби на другий день не каятися: “Навіщо я, дурний, це сказав!” – треба тримати язик “у шорах”. Недостатньо керуватися правилом: “Говори лише тоді, коли маєш що сказати”. Дуже важливим є, в який спосіб сказати, скільки говорити, а головне – як це сприйметься співрозмовником.

Коли людина роздратована, їй хочеться критикувати, осуджувати, навіть ображати партнера, а не розуміти його думки, твердження, погляди. “Не говори відразу, якщо ти роздратований!” – застерігали шумери ще понад чотири тисячі років тому, а біблійне ім’я Хам, яке стало прозивним, у перекладі з давньоєврейської означає “гарячий”. Отож нетреба піддаватися хвилі емоцій, не гарячкувати, не виходити з себе, не підвищувати тону і не збільшувати сили голосу, не відповідати грубощами на грубощі, уникати емоційних коментарів. Не показувати свого роздратування від слів, поведінки, манер партнера. Не переносити враження від попередньої розмови (співрозмовника, аудиторії) на наступну. Не демонструвати своєї переваги над партнером.

Говорити спокійно, виразно, зрозуміло, переконливо, із стриманими, розумно дозованими почуттями. Позбутися настанови (установки), що останнє слово завжди має бути за Вами.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *