Остаточна фаза прощання

Попрощавшись із людиною і розходячись, неетично повертати голову і дивитись услід тому, з ким ми щойно розійшлися.

Відходячи від гурту, належить сказати прощальну фразу, яка найбільше пасує до ситуації, і з легким поклоном та приязною усмішкою до тих, хто на Вас дивиться, піти. Якщо гурт великий, то прощаються тільки з тими людьми, з якими Ви спілкувалися перед відходом. Коли виникла потреба піти дочасно з гостини, можна попрощатися тільки з господинею (господарем), не привертаючи уваги інших гостей. Деякі люди йдуть із гостини чи подібного гуртового заходу “поанглійськи” непомітно і ні з ким не прощаючись. У такому разі, а також тоді, коли не було можливості попрощатися з господарями, доцільно дати пояснення і подякувати за гостину телефоном або поштівкою.

Між етикетним мовленням різних народів, як уже неодноразово говорилося, немає повної еквівалентності. Тому нас іноді може здивувати комунікативна поведінка іноземців, які розмовляють українською. Скажімо, німець, покидаючи купе потягу, салон літака тощо, може сказати нам Доброго ранку! або, відповідно, Доброго дня! чи Доброго вечора/Річ у тім, що за нормами німецького етикетного мовлення Auf Wiedersehcnl – “До побачення!” говорять тільки тому, з ким справді скоро будуть бачитись, а всім іншим бажають доброго ранку, дня чи вечора – так само, як під час зустрічі. Отож, коли німець каже мам на прощання Доброго дня!, то це є виявом інтерференціїперенесення норм німецького слововживання в українське мовлення.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *