Розрада

Розрадити людину – означає заспокоїти її, втішити, принести полегшення у тривозі, смутку тощо. Основна формула розради – дієслово у формі наказового способу однини або множини: Не переживай (те)!; Не хвилюйся (тесь)!; Заспокійся(тесь)!; Не журись (іться)! та под. Для розради широко використовуються стереотипні висловлювання з цією ж формою дієслова як ядерної семантикограматичної одиниці: Візьми (іть) себе в руки!; Не бери(іть) собі це так близько до серця!; Викинь (те) собі це з голови!; Не думай (те) про це!; Не звертай (те) на це уваги!; Надійся (тесь) (Сподівайся (тесь)) на краще!

Розрада виражається й іншими граматичними конструкціями:
1) з предикативним (присудковим) прислівником як граматичним центром: Не треба хвилюватися!; Непотрібно про це думати!; Не варто брати собі це до серця (до душі; до голови)!;
2) з дієсловами й прикметниками, які мають подібну до присудкових прислівників модальну (лат. modus – “спосіб”) семантику і виступають граматично головною часткою присудка, напр.: Ти (Ви) маєш(єте) (мусиш(ите)) надіятися (сподіватися) на краще; Ти (Ви) не повинен (нні) втрачати самоконтролю (влади, над собою)!

Для поширення – як лівостороннього, так і правостороннього – формул розради застосовуються фрази Всяке буває; Це не твоя (Ваша) вина; Це все дрібниці; Не бачу причини для такого настрою; Все буде добре (гаразд); Це несерйозно – так побиватися з цього приводу.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *