Щодо тостів та жартів

Тостові не завадить якийсь жарт, спогад, бувальщина, комплімент, дотеп. Але все цс має бути цікаве й доречне, відповідати нагоді, з якої зібралося товариство. На студентській вечірці його прикрасить безтурботність, на весіллі – сентиментальність, на передпенсійному ювілеї – ностальгійність, а в усіх випадках – гумор. Головне ж – не говорити надто багато і не забути того, кому тост має бути адресовано.

Особа – адресат тосту говорить у відповідь на тост: Дякую! І за твоє (Ваше) здоров’я!; І тобі (Всім) того ж зичу!; Дай, Боже, і тобі (Всім)!; Маю надію (на Бога), що саме так і буде; Сподіваюся, що так і станеться і т.п. Адресатові тостів належить подякувати адресантам і в тостівідповіді.

У ситуаціях із тостами люди мають справу зі спиртними напоями. У компаніях завше знайдуться такі, що п’ють мало або й зовсім не уживають спиртного, але також і такі, що настирливо наливають і припрошують. Рятуючись від останніх, бідні непитущі, крім подяк і словесної відмови, вдаються до невербальних знаків: ставлять келишок догори дном або лежачи, накривають його серветкою чи й долонею, тримають у руці під столом, наповнюють мінеральною водою тощо. Всі ці знаки не вважаються етикетними. Проте набагато неетикетнішою є поведінка тих, хто вимагає горілчаної пошани до себе: Ти мене (нас) не поважаєш!; Ти що – тільки закусити (поїсти) сюди прийшов?; Незалишай господарям сліз у келишку! (це коли спиртне не випите або недопите).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *