Скорочення слів в листі

Скорочення слів, за винятком загальновідомих абревіатур, у листах не практикується. Отже, пишемо, наприклад: Вельмишановний пане директоре!, а не Вш.п.директоре! (Таке можливе хіба що в записці, та й то коли адресант у близьких взаєминах із адресатом).

У західній діаспорі збереглася дорадянська орфографічна норма’ писати з великої літери не лише займенники Ти і Ви (у всіх відмінкових формах) і співвідносні з ними присвійні займенники (Твій; Твоя; Ваш та. ін.), але й іменники, якими звертаються до адресата, напр.: Найдорожча Мамо!; Дорогий Друже!; Високоповажний Пане Докторе!; Преосвященний Владико! Те ж рекомендує відомий україніст професор Юліан Редько у виданому 1994 року посібнику “Антисуржик”2. У чинному нині в Україні офіційному правописі правил, які б регулювали уживання великих літер в етикетному писемному мовленні, немає.

Листа бажано писати на нелінійованому білому папері або на папері того ж кольору, що й конверт. Адреса має бути написана абсолютно розбірливо. Те ж стосується і зворотної адреси, яку для надійності можна “продублювати” в листі або ж на невеликому аркушику, вкладеному з листом у конверт. Адреси листів за кордон доцільно писати друкованими літерами.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *