Телефонна розмова — 1

Щоб уникнути комунікативного конфлікту і справити враження людини, обізнаної з нормами мовленнєвого етикету, потрібно дотримуватися правил спілкування телефоном:
1. Почувши дзвінок і знявши слухавку, відповідаємо вигукомінтернаціоналізмом Алло! (від англійського hallo, що означає вітання на зразок нашого Здоров (був)!) або більш конкретними за семантикою українськими висловлюваннями (Я) слухаю; Вас слухають чи семантичне ще докладнішими фразами з називанням прізвища, посади, закладу тощо: Іваненко (слухає); Головний енергетик; Хірургічне відділення; Готель “Карпати”.
2. Ініціатор телефонної розмови, почувши Алло!; Вас слухають тощо, вітається із співрозмовником (Доброго ранку (дня; вечора)!) і відрекомендовується, називаючи –залежно від обставин – своє ім’я, або ім’я і прізвище, або ім’я, прізвище і посаду, або тільки посаду чи тільки назву закладу, установи тощо. Вживати при цьому “штамповані” фрази на кшталт Вас турбує…; На проводі… зайве. Говоримо просто: (Мене звити) Дмитро Зарічний; (Це) інспектор з техніки безпеки; (Це) міський клуб філателістів.

Коли телефонуємо в довідкове бюро, на бензоколонку чи в інші подібні служби, то відрекомендовуватися без спеціальної потреби недоцільно.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *