Тост в українській мові

Слово тост в українській мові запозичене. Свою історію воно почало в латинській мові, aepanis tostus означало буквально “хліб підсмажений”. Потрапивши до англійської мови, латинське tostus набуло вигляду toast і, крім “шматок хліба, підсмажений на вогні”, обросло іншими значеннями, зокрема стало означати “застільне побажання з пропозицією випити чарку” (у старі часи мешканці Британських островів перед тим, як випити вино. опускали в нього шматок підсмаженого хліба, щоб напій набрався хлібного аромату).

В такому значенні, а також у менш відомому – “підсмажені шматочки хліба” це слово з англійської мови потрапило до української. В нашій мові тост не просто застільне побажання, а “коротка застільна промова з побажанням чогось і пропозицією випиті і чарку на честь кого, чогонебудь”’. Правда, для короткої застільної промови в нас е ще одне, але менш вживане англійське слово – спіч.

Оскільки тост – це промова з чаркою, то його універсальною змістовою серцевиною є пропозиція випити з побажанням здоров’я. Саме це відбито у звучанні і значенні російського синоніма слова тост – слові здравица, яке потрапило й до українських словників2.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *