Тости та українці

Українці – народ, охочий до слова. Проте тост як мовленнєвий жанр у нас не надто розвинений. Найбільше славляться тостами, як відомо, кавказці. В радянські часи пишномовні грузинські тости, оздоблені своєрідним гумором, мандрували по всьому неозорому Радянському Союзу.

Наведемо один для прикладу:
Дорогий Автанділе! Я піднімаю келих не за те, що в тебе шикарна квартира в Тбілісі, особняк у Цхалтубо і котедж у Сухумі. Слава Богу, і ми не в хрущовці живемо.

Я піднімаю келих не за те, що в тебе, крім “Волги”, є “Вольво” і “Мерседес”. Слава Богу, і ми не на “Запорожці” їздимо.

Я піднімаю келих не за те, що в тебе прекрасна молода дружина і розкішні коханки у Москві, Мінську, Ялті та в інших містах нашої неосяжної соціалістичної вітчизни. Слава Богу, і ми не тільки свою дружину кохаємо.
Дорогий Автанділе! Я піднімаю келих за те, що ти справжній комуністленінець. За твоє здоров’я!

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *