Зміст приватного листа

Щодо змісту листа, то стандартизована форма викладу практикується тільки в діловій кореспонденції, а в приватному листуванні вона має бути довільною, нетрафаретною. Проте не варто забувати про послідовність і логічність викладу думок, про однозначність і ясність їх формулювання. Адже те, що нам цілком зрозуміле, не завжди є таким для того, хто читатиме листа. Адресант повинен уміти поставити себе на місце адресата.

У прикінцевій частині приватного неофіційного листа можуть бути:
1. Формули завершення: На цьому закінчую (дозволь (те) закінчити) та повторна подяка, вибачення тощо: Ще риз дякую за повідомлення (прошу вибачення, що затримався з відповіддю).
3. Прохання дати відповідь, писати: Сподіваюсь па скору (твою; Вашу) відповідь:
Чекаю з нетерпінням на відповідь; Наперед дякую за відповідь!
4. Прохання привітати когось: Вітайте свою дружину; Прошу передати вітання Вашому братові (нашим спільним знайомим; моїм колишнім сусідам).
5. Фраза прощання: 3 глибокою (щирою; сердечною) повагою (пошаною); З найкращими побажаннями; Усього тобі (Вам) найкращого).

Справа внизу підтекстом листа ставимо особистий підпис. Він теж залежить від характеру взаємин між комунікантами. Було б смішно, коли б лист до коханої дівчини закінчувався повним прізвищем чи закарлючним підписом. Уявімо собі, наприклад, таке поєднання:… обнімаю і ніжно цілую тебе. Нечипорепко. Не менш недоречно було б написати лише своє ім’я або ж нерозбірливий “автограф” у листі до людини, з якою адресант не знайомий або знайомий мало. Найкраще тут написати ім’я (або першу літеру імені) і прізвище.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *