Відображення категорії суб’єктивності у мові — 11

Актуалізація того чи іншого слова може бути спричинена не тільки комунікативними факторами, про які йшлося вище, а навіть такими чинниками, які віддалені від процесу спілкування і належать до позамовної сфери: зміни соціального укладу, історичних умовин тощо. Ще донедавно чимало українських номінацій, як наприклад, Степан Бандера, Симон Петлюра, Іван Мазепа, Михайло Грушевський, Роман Шухевич, Андрей Шептицький, Йосиф Сліпий, Йосафат Кунцевич, Євген Маланюк, Василь Стус, Микола Зеров; Центральна Рада, Українська Народна Республіка, Західно-Українська Народна Республіка, Організація українських націоналістів, Українська повстанська армія, тризуб, незалежна Україна, соборна Україна та под. уживалися в різних контекстах тільки з негативною експресією, що підсилювалося зневагою до всього національного. З набуттям Україною незалежності такого типу номінації вживаються, як і належить із позитивною експресією, однак у певної частини суспільства вони й надалі асоціюються з певним негативним рядом, оскільки експресивні стереотипи, якщо можна так сказати, що спеціально були призначені для деформації людської психології і в межах яких формувався потік соціальної свідомості, закріплюються на психологічному рівні, так що актуалізація певних понять має відносний характер, що є підставою для того, щоб підкреслити: категорія суб’єктивності при цьому також набуває релятивності: одна людина (чи люди) сприймають той чи інший концепт позитивно (що узгоджується з їхніми поглядами, способом життя сприйняття, розу-міння тощо), а інша (чи інші) – негативно, що також відповідає названим критеріям. Релятивістський характер категорії суб’єктивності виявляється ще й у тому, що одна і та ж людина одні і ті ж поняття в різних ситуаціях сприймає по-різному: наприклад, абітурієнт, який перший раз не вступив до університету, певний час сприйматиме це поняття з негативною експресією, якщо ж наступного року він стане студентом, університет викли-катиме у нього позитивні емоції. Отже, експресія як основний виразник суб’єктивності у мові пов’язана з усім комплексом людської психології, поведінки, мислення, досвіду; оцінювальний аспект у мові підтверджує думку про те, що мова несе на собі емоційні відбитки особистості, що кожен мовний текст, будучи відокремленим від мовця, зберігає емоційний заряд особистості, який відповідно викликає емоційне сприйняття його.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *