Безпідметові речення з неособовими дієслівними формами

Тип: Під білою вербою козаченька вбито Чуб. V. 375.

Безпідметові речення з формами -но, -то знає як народня українська мова, як і літературна (стар. клясики ХІХ ст., особливо сучасна). Це одна з найпоширеніших тепер особливостей української синтакси. Формула цієї конструкції така: дію, чинність в присудковій функції віддають формою на -но, -то, а об’єкт дії – знахідним відмінком: листа вкрадено, со-баку вбито тощо. Об’єкта в знахідному відмінку може й не бути. Пор.: Пригнав він ото барана на ярмарок, зробив усе як раджено ( = як хтось радив) ЕМ. Гр. 2. 276 ).

Увага. Від них відрізняємо неособово вжиті пасивні іменні (з старим закінченням -о) дієприкметники минулого часу, що стоять тоді в формі назовного однини ніякого роду, напр., дано, сказано. Об’єкта дії в знахідному відм. чи взагалі об’єкта при них нема. У рос. мові вони показують наявність, мовляв ак. Шахматов, «признака, окон-ченное его проявление с точки зрения настоящего, прошедшего или будущего време-ни. В современном языке наличность, проявление признака, выраженные причастием в настоящем времени, не требуют вспомогательного глагола, между тем как прошедшее и будущее обозначаются формами вспомогательного глагола быть: было, будет» ). При них і в українській мові може бути помічне дієслово (є), було, буде. Напр.: сказано (є), було сказано, буде сказано; дано (є), дано було, дано буде. Пор.: весело (є), весело було, весело буде і: веселе (особ. зворот – воно) весілля тощо. Але це дуже рідко, як архаїзм, у небагатьох висловах і тільки тоді, коли відчувається пасивність, а не відтінок «man» («хтось» зробив). Пор.: Так, як на тім слупі було написано, то так ся і стало Левч. КОП. 422 ).

Безпідметові речення з формами на -но, -то здавна властиві українській мові. Пор. у старій мові: А имали ихъ для того, ижъ ихъ обмовлено… 1534. Ак. З.Р.II. 331. – Того самого Небабу тамъ же стято Літ. Сам.. 27.

У новій мові: Чи я вбрела, чи я вплила, чи мене підбито, чи сам козак не став ходить, чи його одбито М. 7. У польській мові широко: Wzieto go, scieto (Пот. Из зап. III. 435 – 436). У російській мові такий знахідний дуже рідко трапляється (пор. Потебня, Из зап. III. 435).

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *