Прийменники в українській мові — 6

ПРИКЛАДИ.
а) З місцевим. Стара мова: Стоячи на Украин? на зимовл? Літ. Сам. 30. – Великая стала м?шанина на Москв? ib. 97. – Щось то сталось на Волині ЗЮР. ІІ. 83. – Будете слухать, то будемо на Руси ЗЮР. ІІ. 61. – Ой не був я на гуцулах, відколи вродився ЕЗб. XVII. 9. Закувала зозуленька на гаю, на гаю… Іван на якимось селі став за фірмана в пана ЖС. IV. 181. – На синьому морі утопили Чуб. V. 316. – Єсть на кошарі ( = в кошарі) ягниці Гнід. І. 60. – На шиньку ( = в шинку) випив горілки ЕЗб. VI. 191. (проф. Є. Тимченко, Льокат. 34 – 35).
Увага. Основний відтінок зворотів з прийменником на проти звичайних із прийменником в (у) треба шукати в значенні самих прийменників: в (у) – в середині, на питання де? (в кім? у чім?); на – на поверхні, на питання де? (на кому? на чому?). Хоч заміна цяя й могла постати з того, що це основне значення прийменника в (у) та прийм. на затиралось, та все ж певна різниця у відтінках здебільшого ще відчувається. Отже, звороти з прийм. на зазначають місце загальніше, як певну територію (поверхінь), як напрям, або кінцевий пункт руху в певнім напрямку і т. ін. А звороти з прийм. в (у) – вужчі, конкретніші. Пор. хоч би: на Москві і в Москві – перше загальніше, показує взагалі місце по всій Москві, що захоплює всю територію (поверхінь) Москви; а друге – в середині цієї території. Пор. іще: на селі і в селі, на полі і в полі, у дверях і на дверях та ін. «Звичайно кажемо: на Україні, на Поділлі, на Волині, на Поліссі, на Холмщині, на Буковині, на Москві, але: в Києві, в Польщі» (проф. Ів. Огієнко, Ст. сл. 238). Отже, можна сказати: в університеті і на університеті, у педтехнікумі і на педтехнікумі тощо. Це як до відтінків, але все ж слід пам’ятати за цюю різницю відтінків. Коли казати на, а коли в (у) залежить отже від відтінку значення (загальніше, напрям або кінцевий пункт руху, і вужче тощо); залежить також від дієслова, ба й узагалі від стосунку всіх елементів у цілому комплексі, у цілій сполуці. Часом вирішує все традиція. Пор.: на Україні і в Італії (а не на Італії), хоч цілком добре б і на Італії. Як уся сполука вимагає відтінку загальнішого, то краще казати з прийм. на. Пор., напр., і такі приклади: 1) звелів йому на кухні служити і 2) звелів йому у кухні служити, або: 1) взяли його на кухню і 2) взяли його в кухню. Перші (1) приклади загальніші, в них головне місце: «де» служити, а другі (2) індивідуалізовані – в них головне: в певній кухні. Також: 1) на селі цього не зрозуміють і 2) у селі цього не зрозуміють.
Перший (1) значить, що не в тім чи тім, у котрімось селі, а взагалі, отже в кожному, в усякому селі. А друге (2) вужче: в оцім або оцім; у думці здебільшого певне одно село.
Це на мова народня знає дуже широко. Літературна мало. Це дає іще один засіб нюансувати нашу думку. Пор. іще приклади: на Десні, на Дніпрі, писан на Москві І. 267. Мікл. – Маруся, зовсім упоравшись і поприбиравши, розпитувала матір, чого треба на місті купити Кв. Мар. 66. – Дивиться, сидить баба на місті, продає м’ясо і хліб Левч. КОП. 537. – Дід взяв гарбуз та став на дверях Гнід. в. IV. 51. – І на громаді, серед людей, Чіпка не останній Мирн. ХРВ. ст. 392. – Повернув назад, дивиться – на хвіртці стоїть Галя й гукає Мирн. ХРВ. ст. 336.
б) Із знахідним: Подібно до цього вживаємо на із знахідним. Отже: пішов на поле, або у поле, в село і на село, в місто, на місто, виплив на море або в море; піти на кухню і в кухню (пор. проф. Ів. огієнко, Ст. сл. 238). Отже й: пішов на університет і до університету.

ПРИКЛАДИ.
Вийду на поле, гляну на море Уш. п. Чуб. V. 251. – Стедеться мені на Україну дорога ib. 279. – Ходім на місто Метл. 7. – Ой піду я на місто, куплю собі намисто Уш. п. Чуб. V. 10. – Наїхали карасєри на мій двір, взяли мого п’яниченьку на Сибір Лит. п. Чуб. V. 638. – Ой піду я на село Чуб. V. 121. – Щоб голуби на степ не літали Чуб. V. 59. – Ой ходімо ми, мій кониченьку, на глибоку долину Кольб. Р. ІІ. 85. – Ой підемо на столицю, прохати Драг. НУП. 2. 22. – Дівчинонько, пусти на господу Чуб. V. 151. – І той іде додому, і зайшов на оренду Левч. КОП. 391. – І приїхали на тую самую корчму Левч. КОП. 391.
Отже, кажуть: він поїхав: 1) до міста, 2) у місто, 3) на місто. Кожен з цих варіянтів має свій відтінок ).
Пор. також прийм. на із знач. до (із відтінком напрямку): от вона і каже на ( = до) діда… Так само, як: поїхав на місто і до міста.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *